Трудові відносини під час воєнного стану в Україні

Дата: 29.03.2024 07:00

Кількість переглядів: 30

ДЕРЖПРАЦІ

ПІВДЕННЕ МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ

фактична адреса: просп. Богоявленський 42 А

сервіс «інтерактивний інспектор»

+38 (068)-85-07-056  (Messenger, Viber, Telegram)

 електрона пошта interaktuvnyiinspektor_pd@ukr.net

Трудові відносини під час воєнного стану в Україні

Що Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (№ 2136) змінив для роботодавців і працівників України, які працюють за трудовим договором.

• Як укласти трудовий договір?

Роботодавці й працівники самі вирішують, чи укладати договір у письмовій формі.
 На період воєнного стану допускаються строкові договори з новими працівниками, зокрема для заміни тимчасово відсутніх працівників, які в евакуації, відпустці чи втратили працездатність.

• Для кого може бути випробувальний термін?

Можна встановлювати випробувальний термін для всіх працівників, у тому числі для неповнолітніх, осіб з інвалідністю, вагітних жінок, одиноких матерів із дітьми до 14 років або дитиною з інвалідністю, внутрішньо переміщених та інших осіб, яких раніше це не стосувалося.

• Чи може роботодавець змінювати умови праці?

Роботодавці можуть без попередження і згоди працівників перевести їх на іншу роботу та в іншу місцевість для відвернення чи ліквідації наслідків бойових дій, обставин, що загрожують життю чи критичним потребам людей. Але є умови:

• на території не ведуться бойові дії (якщо ведуться, то лише за згодою працівника);

• немає протипоказань за станом здоров’я;

• оплата не нижче середньої за попередньою роботою.

• Що означає призупинення дії трудового договору?

Якщо внаслідок військової агресії неможливе надання та виконання роботи, закон допускає тимчасове призупинення дії трудового договору. Трудові відносини при цьому зберігаються.

Про це роботодавець і працівник мають повідомити один одного в будь-який доступний спосіб.

• Скільки тривають робочий час і відпочинок?

Нормальна тривалість робочого часу може бути збільшена до 60 годин на тиждень на об’єктах критичної інфраструктури із пропорційним збільшенням заробітної плати.

До 40 годин на тиждень — скорочений робочий час, передбачений для працівників із скороченим робочим днем на об’єктах критичної інфраструктури із пропорційним збільшенням заробітної плати.

Роботодавець визначає час початку й закінчення щоденної роботи (зміни).

Якщо раніше працівники мали відпочивати щонайменше 42 години поспіль щотижня, на період воєнного стану вихідні можуть зменшити до 24 годин.

Додатково скасовуються:

• заборона роботи у вихідні дні;

• скорочений робочий день напередодні святкових, неробочих і вихідних днів;

• перенесення вихідного дня, якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем;

• обмеження для надурочних робіт.

• Чи можуть працівники піти в щорічну оплачувану відпустку?

Так, але роботодавець може обмежити тривалість відпустки за поточний робочий рік 24 календарними днями. Роботодавець може відмовити у наданні невикористаних відпусток за попередні роки. Також закон дозволяє відмовити у відпустці працівникам на об’єктах критичної інфраструктури. Виняток — відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до трьох років.

Водночас працівник може попросити про неоплачувану відпустку на будь-який строк — проти 15 днів на рік у мирний час. Роботодавець зобов’язаний надати працівникові, який виїхав за кордон або набув статусу ВПО, на його вимогу, відпустку без оплати до 90 днів.

• Чи діють обмеження на роботу вночі й у небезпечних умовах?

Вночі не можуть працювати без їхньої згоди вагітні жінки, матері дітей до одного року, а також особи з інвалідністю, яким протипоказана така робота.

Інші жінки й працівники з дітьми за згодою можуть працювати на важких роботах, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, а також залучатися до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові й неробочі дні, їздити у відрядження.

Скорочений робочий час вночі скасовано.

• Чи може роботодавець не виплачувати заробітну плату?

Роботодавці мають докладати максимум зусиль, щоби своєчасно виплачувати зарплату.

І хоча закон допускає порушення строків оплати внаслідок бойових дій або інших обставин непереборної сили, це не звільняє роботодавців від обов’язку виплати заробітної плати.

Вони мають зробити це одразу після відновлення діяльності.

• За яких умов можна розірвати трудовий договір?

Ініціаторами звільнення можуть бути як працівники, так і роботодавці.

Працівники мають право розірвати трудовий договір негайно, якщо:

• підприємство розташоване в зоні бойових дій;

• є загроза їхньому життю і здоров’ю.

Виняток: працівники критичної інфраструктури або залучені до суспільно корисних робіт.

Роботодавцям дозволяється звільнити працівника під час тимчасової непрацездатності чи відпустки (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) — з першого дня виходу на роботу.

Важливо! Роботодавець може звільнити працівника у зв’язку з неможливістю забезпечення його роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій, а також за відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.

Праця осіб з інвалідністю

Нормативно-правова
інформація

Встановлення трудових прав, гарантій
працюючим інвалідам в Україні регулюються
Конвенцією про права осіб з інвалідністю,
Кодексу законів про працю України, законами
України «Про відпустки», «Про охорону праці»,
«Про основи соціальної захищеності осіб з
інвалідністю в Україні», «Про реабілітацію осіб з
інвалідністю в Україні».
Відповідно до ЗУ «Про основи соціальної
захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та ЗУ
«Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні»
особа з інвалідністю є особа зі стійким розладом
функцій організму, що призвів до обмеження її
життєдіяльності, внаслідок чого держава
зобов’язана створити умови для реалізації нею
прав нарівні з іншими громадянами та
забезпечити її соціальний захист. Дискримінація
за ознакою інвалідності забороняється законом.

Важливо для роботодавців.
Додатково зазначаємо, що 6 листопада 2022 р.
набрав чинності Закон України «Про внесення
змін до деяких законів України щодо захисту
соціальних, трудових та інших прав фізичних
осіб, у тому числі під час воєнного стану, та
спрощення обліку робочих місць для осіб з
інвалідністю» від 18.10.2022 р. № 2682-IX (далі —
Закон № 2682).
Цим Законом для осіб з інвалідністю
передбачені такі зміни:
- підприємства, установи, організації,
фізичні особи, які використовують найману
працю (далі — роботодавці), не повинні звітувати
про зайнятість та працевлаштування осіб з
інвалідністю до Фонду соціального захисту осіб з
інвалідністю (форма № 10-ПОІ). Інформація,
необхідна для організації працевлаштування
таких осіб, подається безпосередньо державній
службі зайнятості, а всю інформацію щодо
робочих місць, зайнятості, працевлаштування та
виконання нормативу з працевлаштування осіб з
інвалідністю Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю
буде отримувати від Пенсійного фонду України.
- у разі неможливості проходження
повторного огляду медико-соціальної експертизи
особою з інвалідністю, якій призначено пенсію по
інвалідності або пенсію у зв’язку з втратою
годувальника, виплата пенсії такій особі
продовжиться до припинення або скасування
воєнного стану, надзвичайного стану в Україні та
протягом шести місяців після його припинення
або скасування. Якщо під час повторного огляду
особі з інвалідністю буде встановлено іншу групу
(підгрупу) інвалідності, розмір продовженої
пенсії переглядатиметься з місяця, наступного за
місяцем надходження висновку медико-

соціальної експертизи до територіального органу
Пенсійного фонду.

Працевлаштовувати осіб з інвалідністю
зобов'язаний кожен роботодавець, виходячи з
низки правових норм і законів, зокрема, Кодексу
законів про працю України, ЗУ «Про основи
соціальної захищеності осіб з інвалідністю в
Україні», ЗУ «Про охорону праці» та ін.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про
основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю
в Україні» підприємства, установи, організації,
фізичні особи, які використовують найману
працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі
місця для працевлаштування осіб з інвалідністю,
у тому числі спеціальні робочі місця, створювати
для них умови праці з урахуванням
індивідуальних програм реабілітації і
забезпечувати інші соціально-економічні гарантії,
передбачені чинним законодавством. Відповідно
до ст.19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності
осіб з інвалідністю в Україні», для підприємств
встановлено норматив в розмірі чотирьох
відсотків від середньооблікової чисельності
штатних працівників облікового складу за рік, а
якщо працює від 8 до 25 осіб – одне робоче місце.
Згідно зі ст. 12 ЗУ «Про охорону праці»
підприємства, які використовують працю осіб з
інвалідністю, зобов’язані створювати для них
умови праці з урахуванням рекомендацій медико-
соціальної експертної комісії та індивідуальних
програм реабілітації, вживати додаткових заходів
безпеки праці, які відповідають специфічним
особливостям цієї категорії працівників. У
випадку, якщо особа з інвалідністю при прийомі
на роботу чи під час трудових відносин сама
наполягає на порушенні медичних рекомендацій
стосовно обсягу та виду праці, то роботодавець
все одно не має права цього зробити, бо порушить
законодавство про працю та про охорону праці.

Щодо гарантій для працівників з інвалідністю,
то кожен з них має знати:
 відповідно до ст.26 Кодексу законів про
працю України не мають права встановлювати
випробувальний термін для працівників з
інвалідністю, направлених на роботу відповідно
до рекомендацій МСЕК;
 працююча особа з інвалідністю має право
відмовитися працювати в нічний час і надурочно
(ст. 55,63,172 КЗпП України);
 відповідно до ст.9 ЗУ «Про охорону
праці» за працівниками, які втратили
працездатність у зв’язку з нещасним випадком на
виробництві або професійним захворюванням,
зберігаються місце роботи (посада) та середня
заробітна плата на весь період до відновлення
працездатності;
 згідно зі ст.172 КЗпП, на прохання особи з
інвалідністю, може встановлюватись режим
роботи на умовах неповного робочого дня
(тижня); до того ж, на власника покладено
обов’язок організовувати навчання,
перекваліфікацію, працевлаштування осіб з
інвалідністю, створення для них умов праці з
урахуванням медичних рекомендацій;
 у випадку скорочення чисельності або
штату працівників з інвалідністю війни та
працівники з інвалідністю, які зазнали на цьому
підприємстві трудове каліцтво або професійне
захворювання, мають переважне право
залишитися на роботі при рівній з іншими
працівниками продуктивності праці й кваліфікації
(ст.42 КЗпП України).
Тривалість основної відпустки та відпустки без
збереження заробітної плати, яка надається
працюючій особі з інвалідністю в обов’язковому
порядку відповідно до статей 6 та 25 ЗУ «Про
відпустки», представлена в таблиці:

« повернутися